Неспецифічні запальні захворювання нирок і сечовивідних шляхів (пієлонефрити, цистити) в стадії ремісії

Кількість людей, які страждають хронічною патологією видільної системи на сьогодні невпинно зростає. За статистикою запальні процеси в нирках та сечовому міхурі в 5 разів частіше виникають у жінок, через особливості будови на функціонування їхнього організму.

Основною причиною розвитку патології є бактеріальна інфекція, яка потрапляє в сечовивідні шляхи. Джерелом інфекції може стати будь-яке хронічне вогнище – каріозний зуб, тонзиліт і т. д.

За даними численних досліджень у 80% випадків збудником виступає група ентеробактерій, а в 20% – кокова флора.

Сприяючі фактори:

1. Порушення уродинаміки – утруднення чи порушення природного відтоку сечі внаслідок аномалій розвитку сечової системи, дисплазій, дистоній, додаткових судин, звуження чи аплазії сечоводів, функціональних порушень (гіпо- чи гіпертонусу сечоводів, нейрогенний сечовий міхур) або ж метаболічних розладів (обмінні нефропатії, сечокам’яна хвороба, гіпервітаміноз D).
2. Ушкодження тканини нирок, внаслідок дії на нього вірусів, мікоплазм.
3. Наявність вогнищ хронічної інфекції або супутні інфекції статевих органів (вульвовагініт, баланопостит та ін.)

Основні симптоми

Якщо захворювання перебігає гостро, то основними проявами патології являється:

• підвищення температури тула до 39-40 градусів;
• біль у поперековій ділянці;
• дискомфорт та печіння при сечовипусканні;
• часті позиви до сечопуску;
• загальне нездужання, нудота, блювання, головний біль.

Часто запальні захворювання нирок та сечовивідних шляхів перебігають стерто, без вираженої клінічної картини. При цьому спостерігається:

• тупі, ниючі больові відчуття у поперековій ділянці;
• часті, проте безболісні позиви до сечопуску;
• відсутність апетиту;
• загальна слабкість та головний біль.

Діагностика запальних захворювань сечовидільної системи

Для підтвердження діагнозу здійснюється комплексне лабораторне та інструментальне обстеження.

Лабораторні методи:

• загальний аналіз сечі – проводиться з метою виявлення ознак запалення: підвищена кількість лейкоцитів, еритроцитів, збільшення питомої ваги сечі, поява в осаді циліндрів;
• бактеріальний посів сечі – для ідентифікації збудника запального процесу;
• аналіз за Нечипоренком – визначає підвищений вміст еритроцитів, лейкоцитів і циліндрів в одному мілілітрі сечі, що необхідно для диференціації паталогічного процесу.

Інструментальні методи:

• оглядова урографія – важливе дослідження, яке дозволяє оцінити загальний стан паренхіми нирок та сечоводів;
• екскреторна урографія – виявляє зниження видільної функції нирок та можливі причини порушення відтоку сечі;
• УЗД – діагностує структурні зміни нирок та сечового міхура, дозволяє візуалізувати деякі види ниркових камінців.

Лікування

Комплекс лікувальних заходів включає прийом антибактеріальних лікарських засобів з урахуванням чутливості збудника, дезінтоксикаційних препаратів, а також медикаментів для зниження температури та покращення самопочуття. Важливо протягом всього курсу лікування отримувати достатню кількість рідини.

В стадії затухання клінічних проявів важливо:

• усунути причини, що призвели до порушення відтоку сечі та зниження ниркового кровотоку;
• пройти курс відновної терапії, реабілітаційних заходів та санаторно-курортного лікування.

Показання для санаторно-курортного лікування:

• хронічний пієлонефрит в стадії регресії клінічних проявів, без порушення функціональної здатності нирок;
• хронічне неспецифічне запалення сечового міхура в період ремісії;

В ефективності бальнеологічної терапії переконані фахівці санаторних курортів Закарпаття «Боржава» та «Теплиця».

Проаналізувавши численні результати лікування (покращення цитологічного складу сечі, функціонального стану нирок і зменшення бактеріурії, а також покращення самопочуття), вони встановили, що за відсутності вродженої аномалії та набутих факторів порушення відтоку сечі, застосування мінеральних вод, безпосередньо з джерел, є найбільш ефективним.

Багатопрофільні санаторні заклади «Теплиця», «Боржава» пропонують для лікування комплекс мінеральних вод різного хімічного складу з цілющими властивостями. Основним фактором, який дозволяє досягнути позитивних результатів у санаторно-курортному лікуванні, є застосування вод низької та середньої мінералізації по 150-200мл 3-4 рази на день за 30 хв. до їжі, підігрітої до 40-42 ºС. Загальний курс терапії складає близько 3 тижнів.

Та перш ніж почати курс терапії, слід обов’язково проконсультуватися з лікарем, який надасть вам індивідуальні рекомендації.

Санаторно-курортне лікування один із кращих методів оздоровлення сечовидільної системи, який у більшості випадків дозволяє досягнути тривалої ремісії захворювань, покращення самопочуття та зміцнення здоров’я.