Хронічний панкреатит стадії ремісії: ефективні можливості лікування мінеральними водами

Запальне захворювання підшлункової залози, яке перебігає з періодами загострення та ремісії називається хронічним панкреатитом. Часті тривалі загострення приводять до руйнування тканини підшлункової залози та зниження її функціональних властивостей.

Частота хронічного панкреатиту серед захворювань органів шлунково-кишкового тракту складає від 5 до 9%. Проте за останнє десятиріччя кількість хворих з даним захворюванням збільшилось вдвічі.

Причини розвитку хронічного панкреатиту

Найчастіше, причини розвитку хронічного панкреатиту пов’язані з нездоровим способом життя або ж спадковою схильністю.

Ними можуть бути:

• неправильне харчування, споживання їжі із фаст-фудів;
• зловживання спиртними напоями;
• запальні захворювання дванадцятипалої кишки;
• захворювання сполучної тканини;
• побічні ефекти від прийому певних груп медикаментозних препаратів;
• травматичні пошкодження підшлункової залози;
• спадкові порушення обміну речовин.

Клінічні прояви загострення хронічного панкреатиту

Важливо своєчасно звернутися за медичною допомогою при виникненні симптомів загострення. Як правило, хворих буде турбувати:

• гострий біль у верхній половині живота, що віддає в спину;
• виражена загальна слабкість, нудота, блювання, зниження апетиту та підвищення температури тіла;
• кашоподібний стул, з неприємним запахом та неперетравленими рештками їжі;
• важкість у животі;
• гіркота в роті;
• білуватий наліт на язикові;
• втрата маси тіла.

Захворювання тривалий час може не проявляти себе, буквально до моменту загострення.

Як правило, рецидив виникає внаслідок:

1. Вживання спиртного. Навіть невелика доза алкоголю може викликати перехід хвороби у гостру форму.
2. Порушення режиму харчування, переїдання, вживання великої кількості жирної, смаженої або ж гострої їжі.

Діагностика захворювання

На жаль, більшість методів обстеження не дозволяють діагностувати патологію на ранніх етапах розвитку. Крім того, патологія, що носить хронічний характер, має багатосимптомну картину та фазність перебігу.

Діагноз може бути встановлений після комплексного обстеження, що включає:

• загальний клінічний аналіз крові, що дозволяє встановити запальний процес за кількістю лейкоцитів та ШОЕ;
• біохімічний аналіз крові, який визначає рівень ферментів підшлункової залози;
• загальний аналіз сечі для оцінки рівня амілази в ній;
• аналіз калу, на наявність неперетравленої клітковини;
• фіброгастродуоденоскопія, яка дозволяє підтвердити або ж виключити виразкову хворобу шлунку та дванадцятипалої кишки, що можуть бути імовірними причинами загострення хронічного панкреатиту;
• УЗД органів черевної порожнини, що візуалізує внутрішні паренхіматозні органи, в тому числі і підшлункову залози та дозволяє визначити зміни в її структурі;
• Визначення рівня панкреатичної еластази в калі хворого – «золотий стандарт» діагностики хронічного панкреатиту, на який буде вказувати зниження кількості ферменту.

Лікування хронічного панкреатиту

Терапія захворювання комплексна та включає методи, які можуть впливати на основні причини розвитку патології.

Лікування хронічного панкреатиту складається із:

1. Відмови від шкідливих звичок. Куріння та зловживання спиртних напоїв викликає загострення запального процесу і сприяє розвитку захворювання.
2. Чітке дотримання дієтичного харчування. Щоденний раціон повинен бути позбавлений жирної та гострої їжі, солі та цукру у чистому вигляді. Приймати страви необхідно часто та дрібними порціями. Загострення хронічного панкреатиту потребує призначення лікувального голодування в перші три дні, що допомагає призупинити патологічну секрецію ферментів підшлункової залози.
3. Основна терапія включає прийом ферментативних, антисекреторних, знеболювальних, спазмолітичних та дезінтоксикаційних препаратів.

Лікування мінеральними водами – ефективна профілактика загострень хронічного панкреатиту.

Санаторії «Теплиця» та «Боржава» в Закарпатській області мають багаторічний досвід використання гідрокарбонатних маломінералізованих вод «Кушницька» та «Боржавська» при лікування хронічного панкреатиту у стадії ремісії. Завдяки своєму особливому хімічному складові та співвідношенню мінералів, вода здійснює протизапальну дію та нормалізує секреторну функцію залози.

Ефективність нотації (вживання мінеральної води з лікувальною метою) можливе при регулярному питті води певного об’єму, під наглядом лікаря, через визначені проміжки часу. Домашнє лікування можливе лише після консультації з лікуючим лікарем, проте в такому випадку не гарантується досягнення стійкої тривалої ремісії хронічного панкреатиту.

Правила споживання мінеральної води при хронічному панкреатиті

Мінеральну воду «Кушницька» чи «Боржавська» потрібно вживати:

• підігрітою до температури 40-50 градусів;
• по 1-1,5 стакани тричі на добу за 30-90 хвилин до їжі, в залежності від типу секреторної недостатності підшлункової залози;
• в дегазованому вигляді;
• від 3 до 6 тижнів.

Такий курс лікування стимулює вивільнення і перетворення ферментів підшлункової залози в дванадцятипалій кишці та інших відділах тонкого кишечнику, що покращує травлення, зменшує метеоризм, нормалізує частоту та консистенцію випорожнень, знижує ступінь дискомфортних відчуттів у животі (вурчання, тупий ниючий біль).

Варто пам’ятати, що в ложці – ліки, а в чашці – отрута. Тому прийом мінеральної води має бути відповідальним, як і будь-якого іншого лікарського засобу. Ні в якому разі не рекомендується її споживання в стадії загострення хронічного панкреатиту.

Поєднання нотації з комплексом реабілітаційних заходів, що пропонуються в санаторіях «Боржава» та «Теплиця», забезпечує перехід хронічного панкреатиту у неактивну фазу та значно покращує самопочуття пацієнтів.