Дискінезія жовчного міхура

Порушення скорочувальної функції жовчного міхура, що призводить до розладів жовчовиділення називається дискінезією жовчного міхура. Виникнення патології можливе у будь-якому віці, проте існують дані, що молоді люди страждають через надлишкову секрецію жовчі, в той час коли у старшому віці спостерігається її недостатність для перетравлення їжі.

Згідно статистичної інформації, дискінезія жовчовивідних шляхів частіше діагностується у жінок, а по деяких даних навіть в 10 разів частіше, ніж у чоловіків.

Лікування цього захворювання має позитивні результати, якщо хворий звертається до лікаря на ранніх етапах виникнення симптомів.

Причини виникнення патології

Спричинити порушення скорочувальної функції жовчного міхура можуть як поведінкові чинники, так і зовнішні фактори, які неможливо модифікувати:

• неправильна харчова поведінка з раннього дитячого віку – відсутність гарячих страв, споживання їжі «всухом’ятку», недостатність овочів та фруктів у щоденному раціоні, голодування з метою схуднення, переїдання, смажена та жирна їжа с гострими соусами, фаст-фуд та газовані напої;
• тривалі стресові ситуації та перенесені психологічні травми, що часто провокує функціональні розлади жовчних шляхів;
• недостатня фізична активність – будь-які рухи стимулюють скорочення м’язів жовчовивідної системи, а відсутність даного механізму приводить до застою жовчі;
• перенесені захворювання біліарного тракту;
• гормональні порушення в організмі.

Клінічні прояви захворювання

Виникнення характерних симптомів захворювання хворі частіше пов’язують із негативними психоемоційними ситуаціями, і рідше – з порушенням режиму харчування.

Типовими проявами дискінезії жовчного міхура будуть:

• постійний, тупий біль у правому підребер’ї при гіпокінетичній формі патології;
• напад гострого болю по типу жовчної кольки при гіперкінетичній формі захворювання;
• гіркота в роті;
• нудота;
• блювання після їжі;
• важкість у животі;
• схильність до закрепів;
• підвищена втомлюваність;
• загальна слабкість;
• пітливість;
• роздратованість.

Діагностика дискінезії жовчного міхура

В процесі аналізування симптомів, даних загального огляду, на основі результатів лабораторних та інструментальних методів обстеження підтверджується діагноз дискінезії жовчного міхура.

Для виявлення даної патології використовуються наступні інструментальні дослідження:

• УЗД органів черевної порожнини – виконується з так званим пробним сніданком, що дозволяє визначити тип дискінезії. Метод вказує на функціональну здатність жовчного міхура, його форми та розмір, а також на наявність додаткових включень (наприклад, жовчних каменів);
• Дуоденальне зондування – в просвіт дванадцятипалої кишки вводиться зонд з метою забору порцій жовчі. За кількістю кожної порції, її складові та станові сфінктерів жовчного міхура підтверджується чи спростовується діагноз дискінезії жовчовивідних шляхів.
• Фіброгастродуоденоскопія – проводиться з метою виключення гастриту, виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки, що мають подібну клінічну картину.

Ефективне лікування дискінезії

Підходи до терапії дискінезії жовчовивідних шляхів мають бути комплексними, направленими на нормалізацію відтоку жовчі і на запобігання її застою у жовчному міхурі.

З цією метою в лікуванні дискінезії жовчного міхура застосовуються:

• нормалізація та дотримання режиму праці і відпочинку;
• дієтичне харчування;
• прийом мінеральних вод;
• прийом лікарських засобів, які нормалізують відтік жовчі, купують больовий синдром, знімають спазм сфінктерів жовчного міхура та супутні негативні прояви захворювання (ферментативні препарати, жовчогінні та спазмолітики);
• фізіотерапія;
• рефлексотерапія;
• масаж.

Терапевтичний вплив мінеральної води на дискінезію жовчного міхура

Мінеральні води збільшують секрецію жовчі та роблять її менш в’язкою. Оскільки існує декілька типів дискінезії жовчовивідних шляхів, то вибір лікувальної тактики із застосуванням мінералізованих вод лягає на лікаря, що детально оглянув хворого та ознайомився із результатами додаткових методів обстеження.

1. При гіпертонічно-гіперкінетичній формі дискінезії – призначаються слабо мінералізовані води, підігріті до температури 40-45 градусів, дрібними порціями по 100 мл 5-6 разів на добу, за 45 хвилин до їжі.
2. Гіпотонічно-гіпокінетична форма дискінезії – лікується мінеральними водами високого ступеня мінералізації, в холодному або підігрітому до 25 градусів вигляді, по 200-250 мл, 3 рази на добу, за півтори години до прийому їжі. Кращий ефект досягається при початковому вживанні 50 мл води з поступовим збільшенням об’єму.

Спеціалісти санаторно-курортного лікування в санаторіях «Теплиця» та «Боржава» активно застосовують у своїй практиці сучасні методи терапії дискінезії жовчного міхура з використанням 5 видів мінеральних вод, які відомі своїм мінеральним та хімічним складом та мають відповідні лікувальні властивості.

Комплексний підхід до лікування захворювання, широкі можливості оздоровчих закладів Закарпаття, висококваліфікований медичний персонал та цілющі природні ресурси є запорукою успіху в боротьбі з функціональними порушеннями роботи жовчного міхура.