ПАЛОМНИЦЬКІ ПОЇЗДКИ ПО СВЯТИХ МІСЦЯХ ЗАКАРПАТТЯ З САНАТОРІЮ «ТЕПЛИЦЯ»
Відпочиваючи в санаторії «Теплиця», ви зможете перейнятися духом закарпатського народу, який століттями живе в мирі і злагоді, незважаючи на різні віросповідання і національності. Варто побачити Карпати гірські річки та водоспади, подихати кришталево чистим повітрям, напитися води з мінеральних джерел, Ви почнете усвідомлювати, що навічно потрапили в полон райського закарпатського краю, куди рано чи пізно повертаються всі, хто хоча б раз побував тут.
Мандруючи разом з санаторієм «Теплиця» за святих місцях Закарпаття, Ви відвідаєте стародавні монастирі і храми, доторкнутися до святинь, нап’ється води з чудодійних джерел.
А зараз, трохи історії: Християнство в Закарпатті з’явилося в перші століття після Христа, коли на цих землях оселилися колоністи з Римської імперії. Відомо, що історична область Марамарош частково належала Дакії.
Православ’я масово поширився на Закарпаття завдяки проповідницькій діяльності братів Кирила і Мефодія після 863 року. Їх хрещення прийняли слов’яни, які населяли південно-західні Карпати у 863 році. Учні святих братів, що вважаються засновниками християнства на Закарпатті в 880е роки. Перші монастирі у закарпатському краї з’являються в IX столітті. Факт звернення слов’ян Карпатського регіону у християнство святими Кирилом і Мефодієм підтверджується багатьма джерелами.
В паломницьких поїздок по святих місцях з санаторію «Теплиця» Ви зможете побувати таких храмах і монастирях:
1. Мукачівський Свято-Миколаївський жіночий монастир, який знаходиться на північній околиці міста Мукачева, на схилі Чернечої гори, вершина якої покрита віковим дубовим лісом, заснований на початку XV століття. Свято-Миколаївський Мукачівський жіночий монастир – головна православна святиня міста Мукачево. Святині монастиря:Ікона Божої Матері, Скоропослушниця , Ікона Божої Матері Іверська, Частинки мощей: Святителя Миколая Чудотворця, Викл.Алексія Карпаторуського Сповідника, Викл. Мойсея Угрина, Викл. Гавриїла Седмиезерского, Викл. Амфілохій Почаївський, Викл. Іова Почаївського, Викл. Іона Київського, Викл. Сергія Радонезького, Викл. Серафима Саровського
2. Чумалевский Свято – Вознесенський монастир, який займає плоску вершину, обсаджену та дикорослими плодовими деревами, гори Осиряк. Ця назва походить від слова «сірий»: на тлі високих зелених Карпатських гір ця гора, покрита однорідним чагарником, здалеку здається сірою. У монастирі особливо шануються чотири ікони Божої Матері:«Солодке цілування», або «Гликофулиса». Це список з чудотворної ікони, яка знаходиться на Святій Горі Афон у Филофеевском монастирі.«Ченстоховська». (Стародавній шанований образ знаходиться в монастирі, поблизу р. Ченстохова).«Скоропослушниця». Святкування – 22/9 листопада. У 1897 році написана і освячена на Святій Горі Афон, про що свідчить напис на звороті ікони.«Іверська» Пожертвувана ігуменом Виссарионом (Матичиным) і ігуменом Валерієм (Мирчуком) з міста Єльця.
3. Свято-Миколаївський чоловічий монастир. в с. Іза-Карпутлаш. Преподобного Алексія по праву можна називати апостолом Карпатської Русі (Закарпаття), за його духовні подвиги на славу Божу і прославлення Православної Церкви. Його шанують не тільки в Закарпатті, але й на землях Словаччини, Румунії та Америки.Діяльність преподобного Алексія (Кабалюка) припала на важкі часи для Православної Церкви Закарпаття – період панування уніатської Церкви, диктується владою Угорщини, до складу якої на той момент входили землі Закарпаття. Проте, не дивлячись ні на які труднощі, преподобний Алексій взявся за організацію Православної Церкви в рідній землі.На сьогоднішній день у монастирі відкрито музей, присвячений преподобного Алексія, де зберігаються його особисті речі і безліч документів, що описують життєвий подвиг святого і широко розкривають його праці в ім’я Православної віри.
4. Святий джерело на місці явища Нанківської ікони.Образ Богородиці був явлений в селі Нанково, в містечку «Полянка» (нині Закарпатська область, Україна), в 1690 році. Згідно з народним переказом, що зібрався перед явленої іконою народ вирішив на цьому місці влаштувати каплицю в честь Пресвятої Богородиці, але господар поля, де з’явилась ікона, пошкодував ділянку землі. Ікону поставили на підводу, запрягли волів, але ті встали, наче вкопані. Запрягли ще кілька волів. Коли воли стали підганяти, то випадково хльоснули батогом по святому образу. Від цього удару на нижній частині лику Богородиці з’явився шрам, а з Її очей потекли сльози. У народі ікону стали називати «Просльозивша», а за таку неповагу до святині рід господарів поля був покараний: будучи самою великою у Нанкове, він повністю переродився. Незабаром на місці, де було явлення святого образу, забив джерело. Вже більше трьох століть колодязь, влаштований на місці джерела, не висихає навіть у найбільш посушливі часи. Вода в джерелі чудодійна. Хто споживає її з вірою, той виліковується від душевних і тілесних недуг.
5. Вугілля. Успенський монастир.Угольський монастир вважається одним із найдавніших монастирів Закарпаття. Початок його історії відноситься до домонгольського періоду. Можливо, цей монастир був не просто древнім монастирем Закарпаття, але і взагалі найдавнішим загальнослов’янський монастирем. «За переказами Углянському, або, як його ще називають, Заневський монастир заснований ченцями в XI-XII століттях на одній з вершин гори Менчул. Цікава пам’ятка про монастирі збереглася з XIV століття. Це бронзова друк діаметром 44 мм ручної роботи, де є напис: Друк Угольського монастиря Воскресіння Христового. Це реальне свідчення того, що монастир існував в той період. Примітним фактом у біографії монастиря став 1552, коли в Углянському монастирі побували посли московського царя Івана Грозного. Цей факт задокументовано в роботі «Записки російських мандрівників», де повідомляється, що монастир налічував 330 ченців, а економічною основою був вівчарство.
6. Мала Уголька. Мощі преподобного Іова Угольського знаходяться в храмі Димитрія Солунського в с. Мала Уголька Тячівського району Закарпатської області, де передбачається створити чоловічий монастир. Архімандрит Іов (в миру Іван Георгійович Кундря; 18 травня 1902, село Іза під Хустом — 28 липня 1985) — архімандрит Російської православної церкви. Местночтимый святий Хустської єпархії. Коли відкрили його могилу, на всю округу рознісся запах мирра і ладану. Тіло ченця тільки ссохлось. Добре збереглися одяг, різа, ікона з написом, Євангеліє. Дерев’яний труну тільки трохи згнив. Знайдені мощі передали храму святого Димитрія Солунського.
7. Драгово-Забродь. Монастир Св. Архангела Михаїла, розташований в кількох кілометрах від села Забрідь, в лісі. Монастир, точніше «перший монастир», був заснований ще на початку XVIII ст., імовірно в 1705 р. Згідно з легендою, зробив це дід або батько румунської воєводи Балицы і магістр Драга. У 1725 р, під час спорудження фундаменту під одне з зведених будівель, робітники натрапили на величезний камінь-плиту, дуже вже схожий на вівтар. Саме тоді і з’явилося припущення про існування на місці зведення монастиря більш ранньої будівлі. Подейкували, що там вже колись стояв монастир, який був з’єднаний підземним ходом з монастирем в селі Угля, Тячівського району (приблизно 13 км). На території монастиря знаходиться святе джерело, подейкують з чудодійними властивостями води в ньому.
8. Липча. Жіночий монастир Свято Різдва Богородиці.
Історія Різдво-Богородичної обителі селі Липча відноситься до пріснопам’ятному 1924 році, зорі Карпатського відродження, коли після багатовікового австро-угорського гніту прокинулося релігійне свідомість багатостраждального народу, який зумів зберегти в роки гонінь істинну віру, повсюдно будувалися храми, заклично лунали дзвони монастирських дзвінниць, сповіщаючи про повернення православ’я на Карпатську Русь. Обитель, духовними наставниками якої стали преподобний Алексій Карпаторусский і його сподвижник ігумен Амфілохій, а засновницею – монахиня Параскева (в миру Юліана Прокіп), які відіграли важливу роль у Карпатському відродження, дуже скоро знайшла широку популярність як перший жіночий монастир.
9. Іоанно-Предтеченський чоловічий монастир с. Бедевля був заснований зусиллями ієромонаха Боголіпа, який у 1925 році отримав благословення від єпископа Саватія, на будівництво скиту в урочищі с. Дубове. З приходом чехословацького правління на території нинішнього Закарпаття з 1929 року поширюється юрисдикція Сербської Православної Церкви. На прохання отця Боголіпа правлячий владика єпископ Євфимій благословив перенести скит з с. Дубового в с. Бедевлю.У монастирі знаходяться шановні благодатні ікони: “Почаївська”, “Всіх скорботних Радість”, св. мч. Трифона, Іоанна Хрестителя, ікони зі святими мощами.
10. Грушевський Михайло-Архангельський чоловічий монастир. Однією з найбільш давніх і найбільш загадкових обителей Закарпаття є Грушевський монастир Його многославная історія найтіснішим чином переплітається з історичними долями слов’янських народів і румунів стародавнього Марамарошу, розташованого в східній частині Закарпатського краю від Хуста до гуцульського Ясіня й з часів рівноапостольних Кирила і Мефодія був оплотом Православ’я. Грушевський монастир протягом багатьох століть був духовним центром цього укритого горами споконвіку православного краю і був широко відомий не тільки в країні, але і далеко за її межами. Тут з найдавніших часів ченці займалися переписуванням книг, значно раніше, ніж у Європі, виникло книгодрукування, внаслідок чого вчені ченці, які приходили звідусіль, прагнули залишитися в обителі. Відомо, що саме в цьому монастирі було вперше надруковано Євангеліє румунською мовою. У XVI-XVII століттях монастир був важливим центром православної культури. Існували тут перші народна і богословська школи. При обителі з раннього часу діяла друкарня, можливо заснована слов’янським першодрукарем Швайпольтом Фиолем. Більшість видань Московської Анонімної друкарні були випущені в Грушівському монастирі. Монастир проіснував аж до кінця XVII століття – в останні роки тут розмістилася кафедра Мараморошского єпископа сповідника Йосифа (Стійки). Під час війни Текелі, близько 1695 року, обитель була захоплена кальвіністами, пограбована і повністю знищена. Тоді майже 500 послушників обителі були заживо поховані під руїнами. Залишилися ченці перейшли в Угольський, Кричевський та інші монастирі.
11. Свято-Троїцький Хустський чоловічий монастир Хуст-Городилово — православний чоловічий монастир. Знаходиться в урочищі Маковиця, або Городилово.
Свято-Троїцький чоловічий монастир був заснований з благословення Єпископа Серафима (Іванович) та настоятеля Пантелеймонового монастиря на Афоні — Силуана. Одним з перших насельників був Іван Кундря, прославлений у лику святих як преподобний Іов Угольський. Першим настоятелем був теж преподобний Алексій (Кабалюк).
12. Свято Іоанно-Богословський жіночий монастир с. Копашнево – Поляна
Був заснований монастир в 1936 році священиком села Копашнево Георгієм Кенизом. 14 лютого 1936 року священик Георгій Кенез письмово звернувся до архієпископа Саватієві з проханням:”За станом здоров’я (задишка) я не можу продовжувати службу священика в селі Копашнева по причині важкого повітря і бажав би заснувати жіночий скит на власній земельній ділянці у восьми кілометрах від села Копашнево в лісі на межі сіл Копашнево – Горничево – Березово і Драгово біля гори “Кузя”, де є відповідне для монастиря місце з прекрасним чистим повітрям, і де я міг би здійснювати Богослужіння”.
Скит розташований у восьми кілометрах від села Копашнева, по неділях і святах монастирський храм переповнений людьми. Черниці обителі, як сама ігуменя монастиря користуються любов’ю у своїх парафіян. Престольні свята: святого апостола і євангеліста Іоанна Богослова – 21 травня, 13 липня, 9 жовтня; Другий тиждень після П’ятидесятниці, Всіх святих в землі Російської просіяли.
13. Приборжавський жіночий монастир преподобного Серафима Саровського.
Монастир був заснований вихідцем з того ж села Заднього (Приборжавське)ієромонахом Гермогеном (Скундзяком), який почав свій чернечий подвиг в Тереблянському в Спасо-Преображенському чоловічому монастирі. Між 1934-1936 рр. на території скиту був побудований перший дерев’яний храм на честь преподобного Серафима Саровського, який простояв до 1954 року. А в 1939 році ієромонахом Гермогеном був побудований кам’яний. Престольне свято: преподобного Серафима Саровського – 15 січня.
14. Дубровський Свято-Іоанно-Предтеченський жіночий монастир
Засновником скиту біля села Дубрівка був ієромонах Феодосій (Ю. Боршан), родом з села Великих Ком’ят. Коли йому виповнилося 15 років, на Закарпатті розпочався православний рух, яке не оминуло молодого юнака. Познайомившись у 1914 році з ієромонахом Олексієм (Кабалюком), він перейшов з греко-католицизму в Православ’я, за що його в 1918 році угорська влада заарештувала і уклала в Сиготскую в’язницю. Суд у Севлющі (Виноградові) виправдав Боршана і відпустив його на волю. день Усікновення Глави Іоанна Хрестителя Господнього ієромонах Сергій (Марушка). Будівництво храму було закінчено в 1931 році, а в 1940-1941 роках храм був розписаний художником Феодором Гоголем, родом з села Білок Іршавського району. Насельники Дубровського чоловічого скиту разом з настоятелем ігуменом Феодосієм крім церковних треб займалися сільським господарством на монастирській землі, яка була єдиним джерелом існування. У 1991 році храм відреставрували на кошти священика Димитрія Булатка. До відродження обителі багато сил доклала ігуменя Феодосія (Марфинец), настоятелька Приборжавского Свято-Серафимівського жіночого монастиря. Престольні свята: 7 липня – Різдво чесного славного пророка Предтечі, Хрестителя Господнього Івана; 11 вересня – Усікновення глави пророка Предтечі, Хрестителя Господнього Іоанна
Замовити відпочинок в санаторії “Теплиця” та Паломницький тур по монастирям і храмам Закарпаття можна за тел. +38094 9184709 (приймаються групові заявки від 10 до 16 чол.)
