Великодні традиції Закарпаття.
Великодні традиції Закарпаття дуже ретельно дотримуються з давніх часів і дотепер. Перед Великоднем обов’язково робиться генеральне прибирання у всьому будинку і у дворі. У селах стираються численні домоткані килимки, доріжки, вишиті серветки, фіранки, покривала. Миються на річках килими, наводиться порядок у кухнях і в коморах.
Особливо ретельно дотримуються звичаї, які стосуються останньої сьомого тижня посту, яка називається так само пристрасною. Перший день страсного тижня, з якого починаються власне приготування до святкування Воскресіння Господнього, є Страсний або Чистий четвер. До цього дня всі роботи повинні бути завершені. Адже на наступний день настає Страсна п’ятниця – день жалоби, і працювати не можна.
Діти і дорослі урочисто миються на світанку чистого четверга. Всі одягаються в чисту скромний одяг. Господиня будинку розвішує рушники та вишиванки з дому. Над притолокой вхідних дверей в будинок свічок випалюють хрест. Цю свічку з вечора приносять з церкви і зберігають її до наступного Чистого четверга.
Маленькі дітки у Чистий четвер ходять в гості до своїх Хрещених. Там вони отримують “кукуцы-гугуцы”. Це такі вироби з тіста у вигляді пташок. Хресні мами випікають таких пташок для всіх своїх похресників, а їх може бути і 5 , і 10. Печуть таких пташок і мами молодих хлопців, у яких вже є хрещеники. Крім цього діткам дарують ще різні солодощі.
Молоді дівчата в Чистий четвер займалися розписом яєць – робили пысанкы і крашанкы для своїх улюблених хлопців. В цей же день починають випікати великодній хліб. У багатьох сім’ях великодній хліб печуть для кожного члена сім’ї. А ще печуть один великий – для всієї Родини, тобто родини. Прикрашають великодній хліб різними косами, хрестами, вінками, пташками. За повір’ям, чим пишніше і вище великодній хліб, тим щасливіше і краще буде рік.
Великодні традиції Закарпаття пропонують у Страсну п’ятницю дуже строго постити. Більшість закарпатців, особливо літніх, нічого не їдять, починаючи з вечора Чистого четверга і аж до Воскресіння. Тільки дуже маленьким діткам, хворим і немічним старим дозволяється не поститись в цей самфй сумний для всіх християн день.
У Страсну п’ятницю люди дуже тихо говорять, моляться, ходять в церкву, міркують. В цей день не можна співати, лаятись, веселитися. В цей день так само не можна працювати. У Страсну п’ятницю служба в церкві дуже відрізняється від інших богослужінь – виноситься Свята Плащаниця. Дуже багато віруючих від дверей церкви і до самої Плащаниці йдуть на колінах. Після цілування святині тричі дуже низько кланяються зі словами:”Зазнавши Ти за нас страсті, Ісусе Христе, Сине Божий, помилуй нас!” Вечір Страсної п’ятниці проводять в тихій розмові, молитвах.
Великодні традиції Закарпаття продовжує Велика субота. У суботу перед Пасхою готуються до святкової трапези. Закінчують приготування різних святкових страв, солодощів. Дістають кошик-дарник, спеціальні вишиті рушники, якими накривають святковий великодній кошик.
Великодній кошик чи дарник є в кожній закарпатській родині.
В цю корзину збирають продукти для освітлення в церкві. Великодній кошик використовується тільки раз у році, тому купують зазвичай досить дорогі, красиві і місткі кошики.Є в Закарпатті одне село, яке робить вироби з лози на всю колишню 0дну шосту частину суші. Це гірське село називется Іза і тут народжуються не тільки великодні кошики, але і багато інших творіння з лози, від меблів до головних уборів.
Великодні кошики починають плести в Ізі ще наприкінці січня, після Хрещення. Є прикмета, що той, хто першим сплете великодній кошик, цілий рік буде жити в щасті й достатку, його минуть біди і хвороби. Вербові лозини, з яких будуть робитися великодній кошик, замочуються у воді з додаванням святою Хрещенською водички. Під час плетіння пасхальних кошиків не співають, не сваряться, розмовляють пошепки аж до самої Пасхи. Кажуть, що саму лозу заготовляють, читаючи спеціальні молитви.
Плетіння корзини починається з дна, потім переходять до плетіння бічних візерунків. Деякі кошики плетуть зі спеціальними візерунками-оберегами. У кожної династії майстрів є свої спеціальні переплетення для кошиків і окремо – для великодніх кошиків. В основі переплетення – візерунок хрест. Але кожен майстер плетіння з лози завжди придумує щось нове, незвичайне, щоб здивувати покупців і сусідів.
Під час плетіння пасхальних кошиків затихають сварки, кожен майстер налаштовується на спокійний , умиротворений лад – адже великодній кошик повинна народжуватися в тиші і благодаті.
Увечері в суботу, наповнюється великодній кошик-дарник продуктами, які будуть нести святити в церкву, домашню шинку (шовдарь), натертий хрін, салат з буряка з хріном, пысанкы, масло, сіль, вино, ковбасу. У деяких районах Закарпаття несуть святити тістечка, вареного або смаженого півня. Існує повір’я, що саме півень першим сповістив всьому білому світу, що син Божий воскрес із мертвих. Ще в кошик кладуть випеченого з тіста або зробленого з масла баранчика, який є символом Христа – Агнця Божого.
Після того, як кошик з продуктами готова, її накривають спеціальним вишитим рушником і відправляються на всеношну в церкву. До ранку прийнято в цю ніч не спати, так як вважається, що в цей час щастя ходить між людей. Але приходить воно лише до тим, хто не спить. Якщо немає можливості або сили піти до церкви на Всеношну, то вдома запалюють лампадку перед іконами і свічку на вікні. Так показують світові, що очікують велике свято Воскресіння Христового.
Вранці після служби всі чим швидше прагнуть потрапити додому, в деяких місцях просто бігом біжать зі служби. Вважається, що в того, хто першим прибіжить додому протягом наступного року все в господарстві будуть сперечатися. Якщо ж у будинку є наречена або наречений, то неодмінно він або вона знайдуть собі в цьому році пару.
Великодні традиції Закарпаття продовжить Пасхальна трапеза.
Пасхальна трапеза в Закарпатті – за нею збирається, по-можливості, вся сім’я. Дуже часто глава сім’ї перед трапезою запалює і ставить на стіл свічку, а так само обкуривает кімнату ладаном. Після цього всі домашні вітають один одного словами: Христос Воскрес! При цьому тричі цілуються. Далі всі сідають за стіл.
Якщо в хаті є дівчина-наречена, то їй на голову укладають великодній хліб зі словами:” Аби була людям така вэлычна, як сыся паска пшэнычна!” Після цього господар чистить яйце, освячене в церкві, і ділить його на стільки частин, скільки людей за столом. Починається недовга. але дуже урочиста, трапеза. Їдять все по-немногу, в основному ті страви, які були у великодньому кошику церкви. У цей день особливо смачним здаються саме ці наїдки.
Пасхальна трапеза об’єднує всю сім’ю, діти вбирають традиції і звичаї, щоб пронести їх через своє життя і передати вже своїм дітям!
Христос Воскрес!
Стаття Ірини Рыбчанской.
