Лікування запальних захворювань опорно-рухового апарату мінеральними водами

Дегенеративні захворювання опорно-рухового апарату є доволі поширеним явищем не тільки серед людей старшого віку, але, останнім часом, і серед дітей та підлітків.

Майже 75% людей страждає від болю в кістках та суглобах. За статистикою, найчастіше зустрічається остеохондроз та периартрити. Патології мають різні клінічні прояви, локалізацію враження, проте розвиваються за єдиним механізмом виникнення.

Остеохондроз – це збірне поняття, яке об’єднує в собі захворювання хребта, що можуть виникати в результаті генетичних порушень або ж внаслідок способу життя людини.

Периартрит – дегенеративне захворювання навколосуглобових структур, що супроводжується запаленням суглобових сумок,  зв’язок, сухожиль та частіше розвивається у жінок після 40 років. До речі, плечелопатковий периатрит, як правило, є наслідком остеохондрозу шийного відділу хребта з корінцевим синдромом, коли локальні зміни у хребцях призводять до порушення іннервації та кровопостачання м’яких тканин.

Спеціалісти стверджують, що факторами ризику розвитку дегенеративних захворювань опорно-рухового апарату являються:

  • малорухомий спосіб життя;
  • сидяча робота;
  • надлишкова маса тіла;
  • недостатні фізичні навантаження та неправильний підхід до занять спортом;
  • надлишкові фізичні навантаження, особливо осьового типу;
  • механічні травми хребта чи суглобів;
  • переохолодження;
  • незручне взуття з високими підборами або ж взагалі без них.

Аналізуючи їх, єдиний висновок – до групи ризику відносяться майже всі.

Клінічні прояви захворювання

Біль у спині чи великих суглобах не завжди сприймається серйозно, але саме він є сигналом про розвиток значного порушення в організмі, що може призвести до інвалідизації людини.

Лікарі-реабілітологи санаторіїв «Боржава», «Теплиця», що на Закарпатті відмічають, що неприємні больові відчуття у хребті супроводжуються:

  • скутістю в дрібних суглобах при рухах;
  • негативними проявами зі сторони інших органів та систем – порушенням травлення, серцебиттям, задишкою, підвищеним артеріальним тиском;
  • головним болем та дискомфортом в шийних м’язах;
  • відчуттям затерпання та «мурашок» в кінцівках;
  • спазмом м’язів;
  • запамороченням, потемнінням в очах;
  • сухістю шкіри;
  • порушенням потовиділення.

Периартрит проявляється у вигляді больового синдрому, неможливістю виконувати рухи в суглобах, набряклістю, почервонінням та підвищенням температури шкіри над суглобовою поверхнею.

Діагностика патології опорно-рухового апарату

Встановити правильний діагноз допоможе професійне обстеження організму:

  1. Лабораторна діагностика – визначення маркерів запалення в крові, солей сечової кислоти, аутоімунних білків дає можливість визначитись із основною причиною запального процесу у суглобах та вибрати оптимальну тактику лікування.
  2. Рентгенографія – проводиться для візуалізації кісткових структур, визначення вогнищ стоншення кісткової тканини, патологічних розростань у суглобах та змін суглобової щілини.
  3. Магнітно-резонансна томографія – унікальний та найбільш інформативний метод діагностики, що відображає стан кісткової та м’язової тканини, що особливо важливо при наявності міжхребцевих гриж та при виборі подальшого методу їх лікування.
  4. УЗД суглобів – дозволяє оцінити стан суглобів та навколосуглобових структур, визначити імовірні причини запального процесу при периартриті.
  5. Електроміографія – виконується для диференційної діагностики пошкодження нервових корінців при остеохондрозі від периферичних запальних захворювань нервових закінчень.

Отримані результати додаткових методів обстежень завжди оцінюються в сукупності з клінічною картиною захворювання та об’єктивним оглядом лікаря.

Лікування

Терапія остеохондрозу, периартриту та інших дегенеративно-запальних захворювань кістково-м’язової системи різноманітна, проте направлена лише на знеболення та зменшення проявів запального процесу.  Хірургічне лікування допускається при наявності грижових утворень міжхребцевих дисків, що призводять до стиснення нервових корінців, або ж в разі необхідності заміни суглобів.

Незалежно від вибору основного методу терапії ефективним буде і проведення фізіотерапевтичних методів:

  • лікувальна фізкультура;
  • масаж;
  • заняття в басейні;
  • циркулярні душі;
  • пиття мінеральних вод;
  • грязелікування;
  • озонотерапія;
  • спелеотерапія;
  • сонячні ванни та ін.

Використання мінеральних вод у вигляді напою або ж для прийому ван зменшує запальні прояви в кістково-м’язових структурах, додатково підвищує мінералізацію кісткової тканини, покращує кровопостачання та іннервацію навколосуглобових структур.

В санаторно-курортних комплексах «Теплиця» та «Боржава» використовуються сертифіковані мінеральні води із 5 власних джерел. Всі спеціалісти курортів володіють необхідними методиками фізіотерапевтичного лікування та являються лідерами в даній області медицини.

Тисячі пацієнтів щорічно дякують за відновлення рухів та життя без болю в спині і суглобах!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *