Лікування запальних захворювань опорно-рухового апарату мінеральними водами
Дегенеративні захворювання опорно-рухового апарату є доволі поширеним явищем не тільки серед людей старшого віку, але, останнім часом, і серед дітей та підлітків.
Майже 75% людей страждає від болю в кістках та суглобах. За статистикою, найчастіше зустрічається остеохондроз та периартрити. Патології мають різні клінічні прояви, локалізацію враження, проте розвиваються за єдиним механізмом виникнення.
Остеохондроз – це збірне поняття, яке об’єднує в собі захворювання хребта, що можуть виникати в результаті генетичних порушень або ж внаслідок способу життя людини.
Периартрит – дегенеративне захворювання навколосуглобових структур, що супроводжується запаленням суглобових сумок, зв’язок, сухожиль та частіше розвивається у жінок після 40 років. До речі, плечелопатковий периатрит, як правило, є наслідком остеохондрозу шийного відділу хребта з корінцевим синдромом, коли локальні зміни у хребцях призводять до порушення іннервації та кровопостачання м’яких тканин.
Спеціалісти стверджують, що факторами ризику розвитку дегенеративних захворювань опорно-рухового апарату являються:
- малорухомий спосіб життя;
- сидяча робота;
- надлишкова маса тіла;
- недостатні фізичні навантаження та неправильний підхід до занять спортом;
- надлишкові фізичні навантаження, особливо осьового типу;
- механічні травми хребта чи суглобів;
- переохолодження;
- незручне взуття з високими підборами або ж взагалі без них.
Аналізуючи їх, єдиний висновок – до групи ризику відносяться майже всі.
Клінічні прояви захворювання
Біль у спині чи великих суглобах не завжди сприймається серйозно, але саме він є сигналом про розвиток значного порушення в організмі, що може призвести до інвалідизації людини.
Лікарі-реабілітологи санаторіїв «Боржава», «Теплиця», що на Закарпатті відмічають, що неприємні больові відчуття у хребті супроводжуються:
- скутістю в дрібних суглобах при рухах;
- негативними проявами зі сторони інших органів та систем – порушенням травлення, серцебиттям, задишкою, підвищеним артеріальним тиском;
- головним болем та дискомфортом в шийних м’язах;
- відчуттям затерпання та «мурашок» в кінцівках;
- спазмом м’язів;
- запамороченням, потемнінням в очах;
- сухістю шкіри;
- порушенням потовиділення.
Периартрит проявляється у вигляді больового синдрому, неможливістю виконувати рухи в суглобах, набряклістю, почервонінням та підвищенням температури шкіри над суглобовою поверхнею.
Діагностика патології опорно-рухового апарату
Встановити правильний діагноз допоможе професійне обстеження організму:
- Лабораторна діагностика – визначення маркерів запалення в крові, солей сечової кислоти, аутоімунних білків дає можливість визначитись із основною причиною запального процесу у суглобах та вибрати оптимальну тактику лікування.
- Рентгенографія – проводиться для візуалізації кісткових структур, визначення вогнищ стоншення кісткової тканини, патологічних розростань у суглобах та змін суглобової щілини.
- Магнітно-резонансна томографія – специфічний та найбільш інформативний метод діагностики, що відображає стан кісткової та м’язової тканини, що особливо важливо при наявності міжхребцевих гриж та при виборі подальшого методу їх лікування.
- УЗД суглобів – дозволяє оцінити стан суглобів та навколосуглобових структур, визначити імовірні причини запального процесу при периартриті.
- Електроміографія – виконується для диференційної діагностики пошкодження нервових корінців при остеохондрозі від периферичних запальних захворювань нервових закінчень.
Отримані результати додаткових методів обстежень завжди оцінюються в сукупності з клінічною картиною захворювання та об’єктивним оглядом лікаря.
Лікування
Терапія остеохондрозу, периартриту та інших дегенеративно-запальних захворювань кістково-м’язової системи різноманітна, проте направлена лише на знеболення та зменшення проявів запального процесу. Хірургічне лікування допускається при наявності грижових утворень міжхребцевих дисків, що призводять до стиснення нервових корінців, або ж в разі необхідності заміни суглобів.
Незалежно від вибору основного методу терапії ефективним буде і проведення фізіотерапевтичних методів:
- лікувальна фізкультура;
- масаж;
- заняття в басейні;
- циркулярні душі;
- пиття мінеральних вод;
- грязелікування;
- озонотерапія;
- спелеотерапія;
- сонячні ванни та ін.
Використання мінеральних вод у вигляді напою або ж для прийому ван зменшує запальні прояви в кістково-м’язових структурах, додатково підвищує мінералізацію кісткової тканини, покращує кровопостачання та іннервацію навколосуглобових структур.
В санаторно-курортних комплексах «Теплиця» та «Боржава» використовуються сертифіковані мінеральні води із 5 власних джерел. Всі спеціалісти курортів володіють необхідними методиками фізіотерапевтичного лікування та являються лідерами в даній області медицини.
Тисячі пацієнтів щорічно дякують за відновлення рухів та життя без болю в спині і суглобах!
