14.04.2012

 

 

Великодні традиції в Румунії.

 

У Румунії християнські та язичницькі звичаї і традиції привели до того, що великодні свята стали чимось унікальним у календарному ряду інших церковних свят.

З Великого четверга чоловіки припиняли свої господарські роботи, жінки ж приступали до приготування ритуальних страв – випікання Паски (пасок), а також особливо спеченого калача (cozonac). В цей день забарвлювалися червоні пасхальні яйця, а також розписували писанки. У Румунії також традиційним пасхальним блюдом є смажений пасхальне ягня.

.               На Великдень за традицією випікається традиційна паска і національний румунський калач. Також у день жінки розписували писанки і розфарбовували писанки. У Західній Румунії на це свято за особливими рецептами обов’язково готується пасхальне ягня. Всі страви на Великдень готуються в печі. 

Великдень прикрашається хрестом, часто заплетенным в косичку, а простір між кісками хреста викладається сиром: у різних місцях по-різному – в деяких солодким, в інших солоним сиром, по-третє, перемішаним родзинками, а поверх, найчастіше – забарвлене просо, в деяких районах – зернята маку.

У багатьох районах жінки додають в саму Пасху волоський горіх, для запаху – мускатний горіх, ром, апельсини або лимони, часто родзинки. У деяких районах, для того, щоб Паска була жовтіше – додають дрібно протерту гарбуз.  

Ще одне цікаве блюдо, властиве Румунії та Молдови – «babele» — великодній баба, спеціально приготовану в печі солодке блюдо з макаронів, локшини, які заливалися в спеціальні формочки.

У більшості районів Румунії баба випікається обов’язково, а в деяких інших її не їдять взагалі. Крім баби румуни люблять готувати на великдень «діда». Дід обов’язково повинен відрізнятися від баби і за кольором і за смаком. Зазвичай баба буває білою і солодкою, а дід – коричневим і кислуватий на смак, але в деяких румунських селах буває навпаки.

Всі ці страви традиційно у Великодній день висвітлюються в церкві. У різних місцях Румунії розрізняються і ритуали освячення великодніх страв. Наприклад, у Східній Румунії до звичаю освячення святкової їжі ставляться дуже трепетно, а от у Західній це не більше ніж звичайний ритуал, не формальність. Там у багатьох населених пунктах великдень випікають жінки-кухарі, яким місцеве населення приносить всі необхідні для випічки продукти. Після процедури освячення, яка зазвичай проходить у Великий четвер, великодня розрізають на маленькі шматочки і порційно видаються парафіянам. А от у східній частині країни кожна жінка випікає для своєї сім’ї, родичів і сусідів дуже багато ритуальних пирогів.

Велика частина Румунії воліє освячувати святкові страви не Святий четвер, а під час суботньої або недільної служби.

За традицією всі румуни обов’язково повинні відстояти цілком всю нічну святкову службу божу, після якої і освячувалися святкові страви. У великодньому кошику обов’язково повинні були лежати великдень, сіль, сало, цукор, фарбовані яйця, баби і, як не дивно, гроші. Частина освячених страв обов’язково роздавалася незаможним.

В ніч з суботи на неділю дівчатам наказувалося не тільки сходити в церкву, але і помити чистою джерельною водою мова церковного дзвону. А в неділю на світанку залишками цілющої води слід обмити обличчя, щоб залишатися такими ж красивими протягом усього року та залучати хороших хлопців, які будуть збігатися до них як народ на церковний дзвін.

Інший обов’язковий обряд складався з вмивання освяченою крашанкою, фарбованим в червоний колір. Це пропонувалося робити також на світанку, щоб особа набула такої ж здоровий рум’янець як колір фарби на яйці.

Більшість з цих цікавих святкових обрядів дотримуються й донині. Іноді лише в день святкової служби, а іноді і всі три дні, наступні за нею, але обов’язково до початку Святої П’ятидесятниці.