Краще за гори можуть бути тільки гори Буковеля!
Саме у цьому куточку Українських Карпат зберег- лася первозданна краса природи. Тут, в самому серці гір, на висоті більш ніж 900м над рівнем моря, недалеко від Яблунецького перевалу, в селі Паляниця, розташований один з найбільших в Івано-Франківській області гірськолижний курорт «Буковель». Назва його походить від однойменної гори зав- вишки 1129м. Поряд знаходяться ще дві вершини: Синяк (1665м) і Хом'як (1542м), сполучені між 
собою полониною.
Гори оточили Буковель з усіх боків і закривають його від холодних зимових вітрів. Завдяки вигідному розташуванню і сприятливим умовам сніг тут випадає рано і у великій кількості. На території курорту діють бугелі, двух- і чотирьох-крісельні підйомники. Загальна довжина трас 14км.
У новорічні та різдвяні свята ми з санаторію «Теплиця» відправились у казкову подорож до Буковеля. І, дійсно, наші очікування виправдалися. «Казка» розпочалася, коли ми лише проїздили румунські села, що знаходяться на 
території України на правому березі річки Тиса.
Наш шлях пролягав через географічний центр Європи, де ми відвідали музей-колибу, сфотографувалися біля геодезичного знаку. До речі, існує повір'я, що якщо обійти цей знак 33 рази, то збудеться загадане бажання. Побували ми і в самому високогірному місті України – Рахові, де різниця у висоті вулиць становить від 800 до 1000м.
На території карпатського біосферного заповідника ми відвідали музей екології гір, що вражає своїми екзотичними експонатами. У Розтоках побачили, як зливаються дві річки – Чорна і Біла Тиса, утворюючи одну могутню, з крутими порогами і сильною течією, завдовжки в 201км, що протікає через всю Закарпатську область.
Під'їжджаючи до Яблунецького перевалу, ми відразу потрапили в засніжений край: смереки, 
схожі на кришталеві іграшки, гори, полонини.
А поруч сувенірні крамнички, де широкий вибір виробів з овчини, шкіри, дерева, кераміки; ресторан «Беркут», який знаходиться на межі Закарпатської і Івано-Франківської областей та відомий з радянських часів своєю неповторною 
кухнею.
Приїхавши в село Паляниця, ми опинилися в центрі Буковеля, де побачили величезну кількість котеджів, підйомників, каток, високі гори зі стрункими смереками.
Піднявшись на підйомнику (довжина траси 1500км), ми опинилися на самісінькій вершині Буковеля. Озирнувшись навкруги, декілька хвилин не могли вимовити ні слова, адже краса невимовна!
Той, хто спускався гірськолижними трасами Буковеля, і у кого перехоплювало подих від кришталево чистого морозного повітря і казкових пейзажів, підтвердить справедливість слів: «Краще за гори можуть бути лише гори Буковеля»!
<<Назад
